Методика використання технологій групового навчання на
особистісно-орієнтованому уроці світової літератури
Зміст
Вступ……………………………………………………………………3
Розділ І Особистісно - орієнтований підхід до навчання
світової літератури………………………………………………………………5
Розділ
ІІ Організація групової форми роботи…………………………………………………………………...8
Розділ ІІІ Методи ,шляхи
та прийоми групового навчання на особистісно-орієнтованому уроці світової
літератури…………………………….13
Розділ ІV Додатки…………………………………………………….16
Висновки………………………………………………………………22
Список використаних джерел………………………………………..23
Вступ
Однією з центральних проблем сучасної педагогіки, що
потребує невідкладного розв'язання і в
Україні, і в усьому світі, є питання формування особистості, здатної до
духовного саморозвитку, тому що лише такі люди спроможні взяти на себе відповідальність за долю світу, відвернути
небезпеки, що загрожують йому, і забезпечити подальший поступ людини як
авангардного вияву життя на Землі в гармонії з космоеволюпією і,зокрема,
відродження і розвиток України - невід'ємної складової земної
цивілізації.
Реалізувати
одну з обов'язкових вимог педагогічної системи майбутнього залучення
учня у процес особистісного пошуку істини, належить мистецтву, зокрема літературі. Література допомагає учневі
спілкуватися на пізнавальному й етичному рівні як з героями, носіями
певних морально-етичних норм, так і з іншими суб'єктами, які беруть участь в
осмисленні життєвих проблем - учителем і своїми однолітками
Реформування освіти вимагає по – новому підходити до навчання. Як свідчать наукові
дослідження,потрібно навчити учнів самостійно здобувати знання,щоби згодом вони
могли адаптуватися в соціумі та самостійно й творчо працювати.Вчитель-
словесник має не тільки сформувати уміння самостійно і критично аналізувати
прочитаний твір,визначати проблеми,які в ньому порушуються,усвідомлювати,де в
життєвих ситуаціях можна буде використовувати здобуті знання і вміння,-він має
донести до своїх вихованців красу і силу художнього слова,духовно збагатити їх.
Світова
література безпосередньо впливає на становлення та розвиток засадових принципів
особистісно орієнтованої педагогіки,активне упровадження проблемності як
ключового аспекту навчання у школі.»Розум дитини – не посудина,яку слід
заповнити,а смолоскип,який слід запалити»(Плутарх).Саме особистісно орієнтований підхід у викладанні предмету дає змогу вчителю
запалити смолоскип дитячих душ,підтримати цей вогонь,пробудити своїх
вихованців до творчого
самовираження,підвести їх до особистого «я».
Які
ж засоби художньої літератури сприяють формуванню творчої особистості учня?
Залучення до роботи на уроці всіх учнів,участь кожного з них у
парних,групових,колективних формах роботи;
Основними у навчанні стають групова та
індивідуальна форми роботи,що ґрунтуються на довірі дитини,на стимуляції
почуття гідності й самоповаги. Така форма організації навчальної діяльності
створює учням усі можливості для спілкування,співпраці та взаємодопомоги
Розділ І
Особистісно-орієнтований підхід до навчання світової
літератури
Учитель — це скрипаль дитячих
сердець : як поведе смичком , таку мелодiю й почує .Тому й намагаюся на уроках свiтової лiтератури, розкриваючи глибини лiтератури як мистецтва слова, насамперед навчити учнiв мислити, висловлювати власнi думки i їх обстоювати . Навчати розумiти свiт i жити в ньому законами Добра, Справедливостi , Любовi, Толерантностi .Звичайно, аби уроки були ефективними, досягали
поставленоЇ мети, потрiбно ,щоб вони вiдбувалися за умови постiйної активної взаємодії: всёх учнiв, тобто нанчання мае бути таким , де педагог виступае не
як проголошувач iстини , а в ролi органiзатора
процесу навчання, його лiдера.
Становлення в Україні якісно нової системи освіти здійснюється в умовах
різкого загострення виховних проблем,посилення негативних явищ у шкільному
середовищі. Як свідчать соціологічні та психологічні дослідження,у значної
частини молоді спостерігаються світоглядна індиферентність,пасивність,утрата
ідеалів. Відбувається нехтування освітою,професійною кваліфікацією,значний спад
інтересу учнів до культури,мистецтва,літератури,духовних цінностей.Багато
вчителів у такий час звертається до творчого доробку
В.О.Сухомлинського.»Практика виховної роботи,- писав він,-переконала нас у
тому,що кожна особистість неповторна,що виховання молодої людини…полягає перш
за все у розкритті цієї неповторності,самобутності,творчої індивідуальності…»
Отже,сучасний учитель не може працювати творчо без особистісно
орієнтованого навчання.Адже вого розглядає вчителя як посередника між учнем і
об’єктами пізнання,він організовує самоосвіту учня, забезпечує формування
внутрішньої мотивації до самоосвіти і життєдіяльності.Свобода вибору- головне
правило вчителя в спільній із учнем діяльності. «Хороший учитель учить
знаходити істину,а не подає її в готовому вигляді»,-сказав Дістверг.
Особистісно- орієнтоване викладання світової літератури -
важливий фактор виховання самостійності учнів, активізації пізнавальної
діяльності, формування активної життєвої позиції. Такий спосіб викладання має
свою певну методичну мету, яка полягає у формуванні творчої особистості із
глибоким нестандартним критичним мисленням, особистості, яка може зробити
правильний вибір у житті; працювати над педагогікою співробітництва.
Девіз такого виду навчання: " Навчання - це вміло
організована під керівництвом вчителя самоосвіта учнів." Видами такої
роботи можуть бути, зокрема, інформаційний, дослідницький, творчий, художній.
За змістом – це значною мірою міжпредметні (історія, українська література,
інформатика) . Спосіб виконання такого виду роботи - індивідуальний.
Поетапність у роботі: визначення теми, мети; збір
інформації, проведення консультацій; виконання завдання; опис, оформлення
роботи; захист завдання; оцінка результатів.
Найбільш значима роль учителя під час визначення мети,
завдань роботи, підбору літератури та при аналізі виконаної роботи, з'ясуванні
причин успіхів та невдач.
Особистісно- орієнтоване навчання ставить
за мету зробити з учня саме суб’єктом діяльності,а не об’єктом впливу,створити
для цього умови щодо самовизначення і
самореалізації в конкретній роботі,на окремому уроці або ж в освітньому процесі
взагалі.Таким чином, особистісно зорієнтоване навчання- тип освітнього
процесу,що базується на суб’єктному досвіді учнів і передбачає:
·
діяльнісний підхід з опорою на активні та
інтерактивні технології;
·
суб’єкт-суб’єктні відносини учасників;
·
урахування когнітивного стилю дитини, її
інтересів, прагнень, ціннісних орієнтирів;
·
забезпечення можливості вибору форм і
методів діяльності;створення ситуації успіху,атмосфери співпраці. На якісні
результати при застосуванні ОЗОН можна розраховувати за умов системного
впровадження.
А.М.Фасоля визначив специфічні ознаки
особистісно- зорієнтованого уроку,які обумовлені базовими принципами ОЗОН,а
саме:
·
діагностично
поставлені цілі,
·
опора на суб’єктивний досвід
учня;
·
діяльнісна
основа(учні навчаються здобувати і застосовувати знання
самостійно-індивідуально,у парах,групах);
·
варіативність
запитань, завдань, форм і методів виконання, опрацювання;
Набуваючи предметної компетенції(аналіз художнього тексту на уроці
літератури,наприклад),учень засвоює способи діяльності,які знадобляться на між
предметному рівні(знаходження в тексті інформації як такої),і способи
діяльності,що потрібні в реальному житті при вирішенні практичних теоретичних
задач. У виробленні компетенцій особистісно орієнтоване навчання користується
активними та інтерактивними методами, надаючи перевагу
практичним:дослідження,опрацювання через складання власних схем, таблиць;
словесним: дискусія, бесіда,діалог із книгою(текстом);за характером навчальної
діяльності надається перевага методам пошуковому, дослідницькому, проблемному
.Етапи мотивації, ціле покладання, планування на уроці організують,
дисциплінують думку.
Розділ
ІІ
Інтерактивні технології
навчання на уроці
На сьогодні дана тема є дуже
актуальною тому, що групова робота на уроках світової літератури дає можливість
залучати до процесу навчання всіх учнів,більше того,робота в малих групах
передбачає навчання за рахунок міжособистісного спілкування під безпосереднім
керівництвом вчителя. Така робота потребує дуже багато зусиль і необхідної
педагогічної майстерності,знання методичних аспектів,що є основними факторами
реалізації групової роботи на практиці. У процесі роботи групової роботи
школярі перетворюються із пасивних виконавців вказівок вчителя на активних суб’єктів
самонавчання(пояснюють одне одному новий матеріал,здійснюють перевірку).
Працюючи в групі,слабкі учні збагачуються
новою інформацією,мають можливість своєчасно одержати додаткове пояснення з
незрозумілих питань. Завдяки контролю з боку сильних учнів вони припускаються
менше помилок. Середні учні в умовах групового навчання оперативно з’ясовують
незрозумілі питання,опановують ефективні способи розв’язання завдань. Не менш
корисною групова діяльність виявляється і для сильних учнів. Допомагаючи
засвоювати навчальний матеріал товаришам по групі,вони перевіряють і зміцнюють
у такий спосіб свої знання. Лідером групи(іноді його називають
консультантом,помічником або асистентом учителя)стає один з членів малої групи.
Його роль полягає у тому,що своїми діями він допомагає організовувати
діяльність членів малої групи для швидкого й успішного досягнення спільної
мети.
Вибір групових форм організації навчальної
діяльності на уроці залежить від реальних можливостей у досягненні певної
дидактичної мети. За допомогою групової роботи стає можливим впровадження у навчання нових завдань, які відрізняються
змістовною насиченістю та спрямовані на розкриття творчого потенціалу учнів і
вчителів. Крім того спільна робота сприяє розвиткові інтелекту. Глибокому
оволодінню знаннями, вміннями, формуванню позитивних взаємовідносин між учнями.
За правильної організації
роботи створюються можливості для активізації діяльності кожного учня,
активності і самостійності, для глибокого та свідомого засвоєння матеріалу,
через наявність умов для висловлення своєї думки або одержання допомоги,
розвитку творчих та організаційних здібностей.
Разом з тим, переваги
групової роботи, при рішенні пізнавальних завдань зумовлені перш за все чіткою
організацією спільних дій учнів, здійсненням постійного контролю корекції
роботи.
Виконанні завдань у складі
груп вимагає певних зусиль, спрямованих на здійснення такої організації роботи
де в центр навчальної діяльності поставлений учень, а навколо нього
конструюється система міжособистісних відносин, яка дозволяє кожному як
найкраще розкрити свої можливості.
Спільні дії мають сприяти
активності всіх учасників, їх зацікавленості в індивідуальних та спільних
результатах, забезпечувати кожному можливість висловлювати та відстоювати свої
думки, робити зауваження та доповнення, з’ясовувати незрозуміле.
На мою думку, організація
групової роботи складається з трьох основних етапів:
- Підготовчо-організаційного;
- Колективно-аналітичного;
- Контрольно-оцінювального.
1-ю Головною метою підготовчо-організаційного етапу є створення умов для
наступної ефективної роботи груп.
В його межах відбувається відбір груп, розподіл завдань, надання рекомендацій
щодо його виконання, усвідомлення та
з’ясування мети,
змісту завдання кожним учасником.
Розподіл учнів за групами відбувається з врахуванням особистих бажань учасників
на основі спостережень, проведених
бесід, анкетувань, соціометричних досліджень.
При формуванні мікрогруп доцільно дотримуватись певних умов, пов’язаних із
забезпеченням доброзичливого психологічного клімату в групі, передумов для
взаємного збагачення учнів, оптимального кількісного складу груп.
2-ю Головною метою колективно-аналітичного етапу є вирішення спільного
завдання через розподіл на півзавдання між окремими учасниками. Основним
завданням вчителя на даному етапі є спілкування активності учнів, надання
консультацій та індивідуальної допомоги, подолання труднощів. У спільній
діяльності значно актвізується контроль з боку учасників, що впливає на
виконавчу частину діяльності. Колективно-аналітичний етап завершується
підготовкою груп до звіту та наступним представленням кожною групою її основних
результатів та досягнень.
3-ю Основною метою контрольно-оцінювального етапу є аналіз виконаної роботи та
оцінювання одержаних результатів, яке проводить учитель та учасники всіх груп.
Успішність всієї роботи учнів у складі груп значною мірою залежить від
чіткої організації цього етапу.
Надзвичайно важливим виявляється знайти та застосувати такі форми контролю, при
яких підлягає глибокому аналізу, корекції, розгляду як кожного учасника, так і
групи в цілому. Обов’язковий контроль за результатами навчальної діяльності
кожного учня дає можливість зрозуміти необхідність свідомої і наполегливої
роботи для досягнення високого індивідуального результату.
Для одержання групового ефекту
необхідно,щоб кожен член малої групи активно здійснював продуктивну діяльність.
У такому випадку слід зважати на психологічний клімат у групі,отримане
задоволення від спілкування під час
навчання у складі групи.
Створення малих груп має здійснюватися не
за однорідними,а за змішаними здібностями до навчання. Пояснюється це тим,що
однорідний за здібностями склад малих груп (гомогенні групи) не впливає на
підвищення успішності навчання або, скажімо,впливає меншою мірою,тоді,як у
гетерогенних(змішаних групах) активність та самостійність розвиваються і в
слабких,і в середніх,і сильних за навчальними можливостями учнів. Зазначимо
також,що побудова учнівських груп за гетерогенним принципом дозволяє вчителю
забезпечити обмін навчальною інформацією та формуванням відповідних умінь між
учнями різного рівня підготовки вже на стадії розв’язання спільної для всієї
групи проблеми. В той же час самі групи на заключному етапі обмінюються лише
кінцевими результатами виконання поставлених вчителем на початку уроку завдань.
Гомогенний же принцип формування навчальних гомогенних груп дещо ускладнює
процес формування умінь у більш слабких учнів за рахунок впливу більш
підготовлених. Але практика навчання переконливо доводить,що використання вчителем того чи
іншого принципу формування навчальних груп,зрештою,залежить від цільових
установок уроку.
Якщо групова навчальна діяльність для
учнів даного класу організовується вперше і на заняттях з інших предметів не
проводилася,варто,перш ніж приступити до поділу класу на малі групи,зробити
пояснення з таких питань:
1.З якою метою
комплектуються малі групи?
2.Яким має
бути кількісний склад групи?
3.Хто має
стати членом однієї групи,щоб спільна діяльність приносила всім її виконавцям
відчутні результати?
4.Які функції
лідера малої групи та хто може бути обраним на цю роль?
Коли групова робота тільки вводиться
вчителем, необхідно навчити учнів умінню приймати думку партнера, ознайомити з
правилами спілкування:
1.
Починайте
висловлюватись за бажанням, а потім по черзі.
2.
Не
перебивайте один одного.
3.
Не
ображайте один одного.
4.
Обговорюйте
ідеї в групі.
5.
Намагайтеся
знайти спільне рішення.
6.
Пам’ятайте, що успіх у групі залежить від успіху кожного
учасника групи.
Вирішуючи спільні завдання,учні повинні розуміти
важливість ідей кожного учасника в групі й намагатися зберегти усі позиції. При
такому обережному ставленні один до
одного можливі три варіанти спільних рішень:
-загальне рішення складається із суми думок кожного
учасника;
-думка одного учасника включає думку іншого;
-народжується дещо нове, але не втрачається позиція
кожного
Розділ ІІІ
Методи ,шляхи та
прийоми групового навчання на особистісно-орієнтованому уроці світової
літератури
Мета:
. використовується для проведення семінарських
занять,уроків узагальнення;
. сприяє розвитку
креативного,логічного,критичного мислення;
. розвиває вміння ставити
запитання,відоповідати на запитання,доповнювати ,заперечувати;
. технологія дозволяє звести до мінімуму
участь педагога на уроці й максимально включити кожного учня в хід уроку.
3.2 Технологічна
карта
«Конфененції
однорідних груп»
1.Учитель
повідомляє тему,викликає зацікавленість.
2. Формування малих
груп.
3.Вибір наукового
експерта,технічного експерта і секретаря.
4.Вибір проблеми
малими групами.
5. Захист проблеми.
6.Робота над
проблемою в групі.
7.Виступ
представника малої групи.
8. «Вогонь по малій
групі»
9.Доповнення й
заперечення представників інших малих груп стосовно порушеної проблеми.
10.Узагальнення й
підбиття підсумків обговорення першого питання…11.Учитель аналізує
заняття,узагальнює матеріал всієї теми. Технічний експерт повідомляє розподіл між малими групами.
3.3 Мнемотурнір
Мета:
. повторення й закріплення інформації,яка
сприймалася раніше;
. розвиток
пам’яті слухачів;
. активізація навчальної функції контролю
знань;
. активізація стимулюючої функції
опитування;
. формування
законослухняності.
Мнемотурнір дозволяє зробити опитування більш цікавим як
для вчителя,так і для учнів,зробити відмітки більш об’єктивними та ефективними.
На уроках подачі нового матеріалу широко
використовуємо прийом на малі групи
типу:»бібліографи»,»текстологи»,»літературознавці»,»географи»,»культурологи»,»мовознавці».Їм
дається випереджальне завдання до уроку.
Прийоми інтерактивного навчання спонукають всіх учнів до дії. Головне завдання
кожного з них – висловити свою думку.
Наприклад, під час вивчення балади Ф. Шиллера «Рукавичка» учням можна
запропонувати відповісти на запитання «Якими могли бути наслідки вчинку
лорда Делоржа ?». Учні висловлюють свої думки, і вони, зазвичай, протилежні:
а)
якщо у героїні балади є брат і чоловік, то вони неодмінно викличуть лицаря, як
порушника лицарської честі, на дуель;
б)
вчинок лицаря засудить усе «добірне вчинок розпещеної і самовпевненої
красуні, яка не знає ціни людському життю.
Прийом «Кола Вена» дає змогу у процесі
компаративного аналізу розширити бачення, наприклад, проблеми «гріховного
кохання» (компаративний аналіз образів Фауста і Маргарити за трагедією Гете
«Фауст»).
8 клас. Тема. Доба Відродження.
1 група.Історики(огляд економічних, соціальних передумов
доби Відродження).
2 група.Філософи(філософська основа світогляду даної
доби).
3 група.Мистецтвознавці( огляд живопису доби ).
4 група Літературознавці (огляд літературної спадщини).
3.4 Особливості
використання ігрових технологій навчання
Технологія
ігрового навчання – це
така організація навчального процесу , під час якої навчання здійснюється
у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ,
«проживання» ситуації).
Зараз у
дидактиці поступово відмовляються від терміну «гра» (асоціація з
розвагами, акцент на зовнішній стороні), віддають перевагу терміну «імітація»
(акцент переноситься на внутрішню сутність дії).
Навчальні ігри
мають на меті, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й
надання учневі можливості самовизначитися, розвиток творчих здібностей,
сприяють емоційному сприйманню змісту навчання тощо.
Отже, сучасні освітні технології можуть
і мають посісти гідне місце у процесі вивчення світової літератури. Завдяки
координованим навчальним зусиллям окремих членів групи встановлюється досить
швидкий темп розв’язання навчальних задач,стимулюється працездатність. Створюється
атмосфера демократизму,дружнього спілкування.
Розділ ІV
Додатки
Фрагменти уроків з використання групового навчання під час вивчення
художніх творів
Тема.В.Скотт.Короткі відомості про письменника.»Айвенго».Історична основа
твору.Теорія літератури.Поняття про історичний роман.
Відбувається
знайомство з героями роману у формі групової роботи.У кожного учня-спікера бедж
із указанням імені дійової особи твору.Учні об’єднуються в чотири
групи.Семикласники відповідають на запитання свого персонажа.
Робота в малих
групах
І група.Бріан
де Буагільбер
-Чому мене
називають у творі храмовником?
-Розкажіть про
орден,до якого я належу.
-Коли я вперше
з’являюся на сторінках роману?
- З ким я
приїхав до Седріка Сакса?
-Чому я не
захотів дізнатися перед гросмейстером,що Ревекка не є чаклункою?
-Доведіть,що я
загинув від Божої руки.
-Як ви до мене
ставитеся?
ІІ група Фрон
де Беф
-Чому я
погодився прихистити у своєму замку
полонених рицарем де Брасі?Що ви знаєте про моє минуле?Як я ставився до своєї
челяді? Як мої підлеглі ставилися до мене?
-Які позитивні
риси я маю?
-Чому Ульріка
вирішила спалити мене в моєму замку?
ІІІ група.
Седрік Сакс
-
Яким
є мій стиль життя? Чому я його дотримуюся?
- Як я
ставлюся до норманів? Чому розмовляю рідною мовою?
- Що
символізую у творі?
- Чому я
позбавив спадку свого сина?
ІV група
Король Річард.
-Я є реальною чи вигаданою особою роману?
-Під яким
іменем я з’являюся у творі вперше?
- Чому я
вирішив допомогти на турнірі Айвенго?
-Як я ставлюся
до простих людей?
-Яку роль я
відіграв у сцені штурму замку?
( опитування
проводиться після того,як закінчується час,відведений для опрацювання
запитань).
Тема: Д.Г. Байрон. Поема « Мазепа». Її історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи.
·
Готуючись до уроку,
ви працювали в групах, досліджували різні питання.
Ваша підготовка та участь в уроці будуть оцінені керівниками груп , також
особисто вами за листом оцінювання , який знаходиться на кожному столі.
Історики-( презентація проекту І групи- „ Історична
постать гетьмана Мазепи” –коротка
біографія Мазепи, слайди №3-7)
Гронування « Хто ж він такий- Іван Мазепа?» (Слайд №8)
Літературознавці-
Образ Мазепи в світовій літературі
1. Постать Мазепи, цього неординарного
українця, цікавила багатьох митців.( аналіз таблиці) Одним з перших образ Мазепи увічнив у слові
французький просвітитель , енциклопедист, письменник Вольтер у своїй „ Історії
Карла ХІІ” у 1731р.Відомо, що описуючи пригоди молодого Мазепи, автор
скористався мемуарами польського шляхтича Яна Пасека- заклятого ворога Мазепи,
який мав письменницький хист і вигадав досить цікаву легенду про молодого
Мазепу і про його перебування при дворі польського короля Яна Казиміра. Вольтер писав: „ В молоді роки у нього був
роман з дружиною одного польського шляхтича. Чоловік його коханої , дізнавшись
про це, звелів прив”язати Мазепу до спини дикого коня і відпустити його на
волю. Кінь був з України, він побіг туди назад, приволікши з собою Мазепу,
напівмертвого від утоми й голоду. Йому дали притулок місцеві селяни...”Вольтер
писав про Мазепу: „Це був чоловік хоробрий, запобігливий, невтомний робітник,
не дивлячись на свою старість. ...він приніс королю надію підтримки своїм
розумом... без його допомоги вся армія загинула б з голоду та бід..при цих
обставинах цар запропонував Мазепі повернутись до нього, але той залишився
вірним своєму новому союзнику...”.”Вольтерівський Мазепа хоробрий, розумний, невтомний, енергійний,
людина слова, тверезо мислить. Його люблять, ним захоплюються. Саме з цього твору Байрон запозичив цю
легенду як основу
свого твору
Дослідники
творчості Байрона. В поемі Байрона на
тлі історичних подій , втечі Карла і Мазепи після Полтавської битви, передана
розповідь Мазепи про його лет на коні –помсту польського шляхтича. Це
прекрасний, геніально складений віршований твір. Композиційно він поділяється
на 20 невеликих частин, кожна з яких – закінчений епізод, пов”язаний з іншими
епізодами. Особливість цього твору-це монолог- сповідь старого Мазепи, спомин
про молоді роки за часів його служби у польського короля, розповідь в розповіді
або розповідь з обрамленням. Автор використовує саме такий прийом, це допомагає повірити читачу в
достовірність подій.
Яким же постає Мазепа в байронівській поемі
?Чому автор так зацікавився ним, чому це романтичний твір?
Тема: Що є людина на землі?
Духовні
шукання доктора
Фауста в трагедії Й.- В. Гете.
Мета:
розкрити гетевське розуміння
проблеми справжнього сенсу буття як невпинного пошуку; розвивати навички
групової роботи, вміння аналізувати й порівнювати літературні образи,
аналізувати текст у єдності змісту і форми,
вміння розв’язувати проблему, вести діалог та
дискусію, формувати світоглядну позицію, розвивати
комунікативну компетентність учнів.
Робота
в малих групах (учні об’єднуються у 4 групи)
- Прослідкуємо, якими
спокусами випробовує Диявол Фауста.
Завдання
для 1 групи. Проаналізуйте сцену
“Авербахів склеп у Лейпцигу”. Чи вдалося у цій сцені Мефістофелю довести свою
правоту?
Завдання
для 2 групи. Проаналізуйте
сцену “Відьмина кухня”. Яким виходить із
цього випробування Фауст?
Завдання
для 3 групи. Проаналізуйте
сцени з Маргаритою. Чи переміг у цій сцені Мефістофель?
Завдання
для 4 групи. Проаналізуйте
сцени “Вальпуржина ніч”, “Сон у Вальпуржину ніч”. Чи вдалося Фаусту залишитися
самим собою і не спинитися у своїх шуканнях?
( У ході роботи на дошці
складається схема-сходинки “Випробування
Фауста”)
Але Фауста не задовольняють низькі інстинкти. Пияцтво – це не та воля,
про яку він мріяв : “Вони мені уже обридли всі.” Він прагне вгамування
духовної, а не тілесної спраги.
2 група: Головна
проблема сцени “Відьмина кухня” – як помолодіти. Мефістофель спокушає Фауста
земними радощами:
У
поле йди собі мерщій,
Та
й ну копати чи сапати:
Замкни
себе і розум свій
Держи
в обмеженому колі
І
їж хоч просто, та доволі;
Живи
з скотом, як скот, і не погребуй сам
Ту
ниву, де ти жнеш, порядно угноїти;
Оце
найкращий спосіб нам
Хоч
на сто літ помолодіти!
3
група:
У
сценах з Маргаритою відбувається випробування Фауста коханням. Мефістофель
намагався довести, що людина не знає справжньої любові, а лише шукає плотських
утіх. Він підштовхує Фауста до обману, спричиняє трагедію Маргарити, але, не
зважаючи на драматичну розв’язку, кохання виявляється сильнішим за диявольський
розрахунок. Фауст покохав по-справжньому. Кохання пробудило в його душі
незвідані сили, відкрило йому весь світ:
4
група:
У
сценах “Вальпуржина ніч”, “Сон у Вальпуржину ніч” Фауст проходить випробування
розвагами й забуттям. Мефістофель намагається відволікти Фауста від
духовних проблем, забрати його в полон
до темних сил. Але Фауст відмовляється від солодкого забуття, він не може
забути Маргариту й того, що накоїв. Він залишається собою./
Вчитель
- У 2 частині твору Фауст
продовжує рухатися до кінцевого висновку “мудрості земної”. Чим ще намагався
спокусити Фауста Мефістофель?
/Владою. Спочатку він міністр імператора. Його поважають, у нього є
багатство, імператор йому довіряє. Та влада не задовольняє вченого. Фауст бачить,
що через постійні оргії володар стає сліпим до потреб держави, бідувань
підданих. Держава гине.
Славою. Мефістофель
спокушає славою військового, але і це йому не вдається. Війна бридка, вона
суперечить поглядам Фауста.
Золотом. Це було одне із серйозних випробувань. Але жалюгідний метал не
задовольняє Фауста.
Мистецтвом. Побачивши, як Фауст захоплюється античним мистецтвом, Мефістофель
викликає із небуття міфічну красуню Єлену, через яку зчинилася Троянська війна.
Єлена дарує Фаусту кохання і сина Евфоріона, але й вони трагічно гинуть./
Схема-сходинки
“Випробування Фауста”
 |
|||
 |
|||
мистецтво
золото
слава
влада
забуття кохання вічна молодість
тілесні
насолоди
Висновки
Враховуючи все викладене вище, можна дійти
висновку, що за особистісно орієнтованого навчання учень здатен показати
набагато кращі результати,тому що він реалізовує право на особистісний шлях
розвитку,вибір засобів навчальної діяльності.
Підліткам буває психологічно складно
звертатись за поясненням до вчителя і набагато простіше – до ровесника.
Працюючи в групі,вони не соромляться вільно запитувати,висловлювати думку. В
такій атмосфері зникають неприємні почуття невпевненості чи навіть страху.
Цінність діяльності малих груп полягає у
тому, що одночасно з навчальною розвивається і вдосконалюється мовна діяльність
школярів.Групова діяльність створює всі умови для засвоєння навчального
матеріалу в процесі спілкуванні на мовному рівні.
Не менш важливу роль групова діяльність
відіграє у досягненні виховної мети навчання:формується вміння прийти на
допомогу в потрібну хвилину – пояснити, перевірити, порадити. Завдяки цьому
складаються товариські взаємини, що не мають нічого спільного з псевдотоваристкістю,
що виявляється у формі підказки чи списування.
Завдяки груповій діяльності досить
успішно реалізується розвивальна мета навчання . Найбільший вплив діяльність у
групі справляє на мислення школярів,оскільки контакти та обмін думками істотно
його стимулюють. Зміни видів розумової діяльності призводять до певних
позитивних наслідків: прискорюються асоціативні процеси і збільшується їх
цінність ; стимулюється аналітична й синтетична діяльність мислення-всі ці
процеси формують гармонійно розвинену особистість учня та досить ефективно
підвищують рівень знань учнів.
Список використаних джерел
1.Андрощук Н.В.
Особистісно-зорієнтований підхід до навчання світової літератури. Ж. Зарубіжна
література.2010 №2 с. 21
2.Коваленко О.П.
Особистісно зорієнтоване навчання як засіб розвитку творчих здібностей учнів на
уроках російської мови та зарубіжної літератури. Ж.Зарубіжна література.2009.
№4 с. 13
3.Буніна І.О.
Групова діяльність на уроках словесності як засіб розвитку комунікативної
компетентності учнів. Ж. Зарубіжна література. 2008 №6 ст.34.
4.Технології
інтерактивного навчання у викладанні зарубіжної літератури. Ж. Зарубіжна
література. 2008. №8 ст.15
5.І.В.Буцька.
Система уроків до творчості А.Фета.Ж. Зарубіжна література. 2009. №18 ст.17
6. Щолок Г.В. Система
уроків до творчості Й.В.Гете.Ж.Зарубіжна література. 2009 №8 ст.20
7.М.В.Бойко.Інтерактивні
форми роботи на уроках зарубіжної літераратури. Ж.Зарубіжна література.
2010.№19
8.
БондарВ.,Ярошенко О. Групова робота в дидактичній системі школи// Освіта і управління.-
2002.-№1.С.129.
9.Ярошенко
О.Г.Групова навчальна діяльність як вид пізнавальної діяльності школярів//К.,
1997.-С.3-38.
10.Фасоля
А.М.Діяльнісна основа навчання на особистісно – орієнтованому
уроці.-К.:Генеза,2007.
Немає коментарів:
Дописати коментар